схоплювати

схоплювати
-юю, -юєш, недок., схопи́ти, схоплю́, схо́пиш; мн. схо́плять; док., перех.
1) Брати, хапати кого-, що-небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін. || Хапати лапами, дзьобом (про тварин, птахів). || за що. Хапаючи за що-небудь, тримати, стискати. || за що. Поривчасто хапаючи кого-небудь за щось, затримувати, зупиняти. Схопити в обійми.
••

Схопи́ти за го́рло кого — силою домогтися чого-небудь, поставити когось у безвихідне становище.

2) Ловити, силою зупиняти кого-небудь, не даючи можливості піти, утекти. || розм. Раптово, несподівано затримувати, заарештовувати.
3) перен., розм. Здобувати що-небудь певними зусиллями, якимись діями. || Одержувати погану оцінку за що-небудь.
4) Відчувати на собі (фізично або морально) певну дію кого-, чого-небудь; діставати покарання за щось. Схопити запотиличника.
5) перев. док., розм. Несподівано захворіти, застудившись або заразившись чим-небудь.
6) перев. док., розм. Раптово й сильно виявитися в кого-небудь (про хворобу, біль). || безос. || перен. Раптово оволодіти чиїмись думками; охопити кого-, що-небудь (про почуття, стан).
••

[За] живі́т схопи́ло безос. — сильно заболіло в животі.

Схопи́ла ко́лька — кому-небудь стало дуже боляче, закололо де-небудь.

7) Раптово, з силою обгортати, охоплювати з усіх боків (про полум'я, пожежу).
8) перен., розм. Швидко, легко або мимохідь, частково сприймати, засвоювати або розуміти що-небудь. || Сприймати, розпізнавати, помічати що-небудь, перев. органами чуття; уловлювати. || Втягувати в себе, вдихати (повітря, аромат).
••

Схо́плювати мело́дію — швидко запам'ятовувати, завчати мелодію.

Схо́плювати на льоту́ — швидко, легко або мимохідь сприймати, засвоювати або розуміти що-небудь.

9) перен. Підмічати, вирізняти з-поміж чого-небудь.
10) розм. Заморожувати, покривати шаром льоду, криги.
11) З'єднувати, скріплювати що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем сделать НИР

Полезное


Смотреть что такое "схоплювати" в других словарях:

  • схоплювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розуміти — і/ю, і/єш, недок., перех. 1) також без додатка і з підрядним реченням. Сприймати, осягати розумом (у 1, 2 знач.). || Сприймати інформацію, передану жестами, знаками і т. ін. || що. Осягати, схоплювати розумом, усвідомлювати ідею, зміст, значення… …   Український тлумачний словник

  • хапати — I а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Швидко, поривчасто брати, схоплювати, підхоплювати кого , що небудь. || Братися, чіпляючись за що небудь або повисаючи на чомусь. || Поривчасто схоплювати кого небудь за щось, затримуючи, зупиняючи його. ||… …   Український тлумачний словник

  • одержати — 1) = одержувати (узяти очікуване, надіслане, належне документи, кореспонденцію, житло, товари тощо), отримати, отримувати, дістати, діставати 2) = одержувати (прийняти те, що надано за певну діяльність, роботу тощо звання, посаду, нагороду,… …   Словник синонімів української мови

  • брати — беру/, бере/ш, недок. 1) перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким небудь знаряддям. •• У рот не бра/ти чого не їсти або не пити чого небудь. 2) перех. Набирати певну кількість чого небудь. 3) перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину).… …   Український тлумачний словник

  • засягати — а/ю, а/єш, недок., засягну/ти і засягти/, сягну/, ся/гнеш; мин. ч. засягну/в, ну/ла, ну/ло і зася/г, ла/, ло/; док. 1) неперех., за що. Захоплювати, схоплювати руками те, що перебуває на відстані. 2) перех. і без додатка, перен. Захоплювати,… …   Український тлумачний словник

  • захоплювати — юю, юєш, недок., захопи/ти, оплю/, о/пиш; мн. захо/плять; док., перех. 1) Брати що небудь, хапаючи, стискаючи; схоплювати. || Набирати що небудь у щось. || зі сл. око, вухо, перен. Осягати зором або вловлювати слухом що небудь. 2) також зі сл. з… …   Український тлумачний словник

  • клювати — клюю/, клює/ш, недок. 1) перех. Їсти, хапаючи щось дзьобом (про птахів); дзьобати (у 1 знач.). 2) перех. і без додатка. Бити дзьобом; дзьобати (у 2 знач.). 3) перех., перен., розм. Дошкуляти, допікати комусь чим небудь. 4) неперех. Схоплювати… …   Український тлумачний словник

  • макрофаги — ів, мн. (одн. макрофа/г, а, ч.). Клітини сполучної тканини тваринних організмів, здатні схоплювати й перетравлювати бактерії, рештки загиблих клітин та інші чужорідні або токсичні для організму частинки. •• Плацента/рні макрофа/ги макрофаги, що… …   Український тлумачний словник

  • підхоплювати — юю, юєш, недок., підхопи/ти, хоплю/, хо/пиш; мн. підхо/плять; док., перех. і без додатка. 1) Хапати, брати руками або рукою, щоб підняти чи підтримати кого , що небудь. || Схоплювати кого , що небудь у момент льоту, падіння; ловити. || Різко,… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»