схоплювати

-юю, -юєш, недок., схопи́ти, схоплю́, схо́пиш; мн. схо́плять; док., перех.

1) Брати, хапати кого-, що-небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін. || Хапати лапами, дзьобом (про тварин, птахів). || за що. Хапаючи за що-небудь, тримати, стискати. || за що. Поривчасто хапаючи кого-небудь за щось, затримувати, зупиняти. Схопити в обійми.

••

Схопи́ти за го́рло кого — силою домогтися чого-небудь, поставити когось у безвихідне становище.

2) Ловити, силою зупиняти кого-небудь, не даючи можливості піти, утекти. || розм. Раптово, несподівано затримувати, заарештовувати.

3) перен., розм. Здобувати що-небудь певними зусиллями, якимись діями. || Одержувати погану оцінку за що-небудь.

4) Відчувати на собі (фізично або морально) певну дію кого-, чого-небудь; діставати покарання за щось. Схопити запотиличника.

5) перев. док., розм. Несподівано захворіти, застудившись або заразившись чим-небудь.

6) перев. док., розм. Раптово й сильно виявитися в кого-небудь (про хворобу, біль). || безос. || перен. Раптово оволодіти чиїмись думками; охопити кого-, що-небудь (про почуття, стан).

••

[За] живі́т схопи́ло безос. — сильно заболіло в животі.

Схопи́ла ко́лька — кому-небудь стало дуже боляче, закололо де-небудь.

7) Раптово, з силою обгортати, охоплювати з усіх боків (про полум'я, пожежу).

8) перен., розм. Швидко, легко або мимохідь, частково сприймати, засвоювати або розуміти що-небудь. || Сприймати, розпізнавати, помічати що-небудь, перев. органами чуття; уловлювати. || Втягувати в себе, вдихати (повітря, аромат).

••

Схо́плювати мело́дію — швидко запам'ятовувати, завчати мелодію.

Схо́плювати на льоту́ — швидко, легко або мимохідь сприймати, засвоювати або розуміти що-небудь.

9) перен. Підмічати, вирізняти з-поміж чого-небудь.

10) розм. Заморожувати, покривати шаром льоду, криги.

11) З'єднувати, скріплювати що-небудь.